Я також поділюся тут своїм особистим досвідом і хочу наголосити на ремонтному наборі, який повинен бути на кожному човні. Також на кожному човні повинен бути насос для відкачування води за бортом.
Як я вже казав, перед тим, як вирушати в подорож, човен потрібно оглянути. Зробити на ньому один рейс, перевірити абсолютно все на справність.
Але іноді цього буває недостатньо. І, здавалося б, ми тестували цю яхту 2 тижні, виходили на річку, перевіряли вітрила, двигун, природно, якір – все було в нормі.
Але на другий день, коли ми опинилися у відкритому морі, піднялися хвилі, ми зрозуміли, що наша яхта пропускає ближче до леєра. Тобто піднялися більші хвилі, почали бити в борт, і морська вода почала потрапляти в каюту. Морально ми не були до цього готові.
На початку у нас був хороший наставник, і він порадив нам взяти з собою склотканину, епоксидну смолу і перевірити насос перед виходом у море.
Що ми і зробили. Хоча, чесно кажучи, ми сподівалися, що він нам не знадобиться і займе дорогоцінний простір, якого на човні дуже мало, але сталося те, що сталося.
І ось, коли ми зрозуміли, що у нас є невелика пробоїна і що вода надходить до нас, ми увімкнули насос.
Насос відкачував воду по мірі її надходження, аж поки не закінчився шторм, який тривав майже 5 годин. Потім ми вимкнули насос, протерли і висушили місце прориву і нанесли кілька шарів скловолокна на внутрішню сторону епоксидної смоли.
Після затвердіння, через 12 годин, ми перевірили. Ми зачерпнули відро води за бортом і вилили його на місце передбачуваної пробоїни. Вода в човен не потрапила, а це означає, що ми недарма поставили ногу в потрібне місце.
До кінця походу вода з цього отвору не з’являлася, а в шторм ми потрапляли не раз, і ніхто не знає, що могло б статися, якби ми не перевірили насос і не взяли з собою ремонтний набір.
Можна зробити висновок, що це той мінімум необхідних речей, які обов’язково варто взяти з собою.